Студенти та викладачі кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького прослухали лекцію від представників «Суспільного мовлення» на тему «9 років реформи Суспільного мовлення,  що вдалося і які виклики».

Завідувачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Тетяна Бондаренко відкрила захід та представила спікерів. Це голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, заступник шеф-редактора «Детектор медіа» Світлана Остапа та член наглядової ради НСТУ, програмний директор «Детектор медіа» Вадим Міський.

Привітав учасників заходу  в.о. ректора Євген Кирилюк:

— Сьогодні роль незалежної журналістики, зокрема «Суспільного мовлення» та таких організацій, як «Детектор медіа», є визначальною у процесі розбудови українського громадянського суспільства. Для нашого університету така співпраця має особливу цінність, адже вона забезпечує фундаментальну базу для практичної підготовки та професійного становлення майбутніх фахівців. Ми високо цінуємо наше партнерство і маємо намір надалі поглиблювати взаємодію у цьому напрямі.—

Тетяна Бондаренко, звертаючись до присутніх, наголосила:

— Ця зустріч є частиною системної роботи кафедри з організації фахових дискусій для студентства. Це виняткова нагода перейняти досвід у лідерів думок, на чиї авторитетні погляди ми орієнтуємося під час освітнього процесу.

Під час зустрічі зі студентами-журналістами секретар Наглядової ради НСТУ та програмний директор «Детектор медіа» Вадим Міський пояснив унікальний статус «Суспільного мовлення» в Україні:

— Чим «Суспільне» відрізняється від комерційних каналів? У «1+1», «СТБ» чи «Української правди» є конкретні власники. А хто власник «Суспільного»? Кожен із нас. Воно належить народу України, і я — така ж його частина, як і ви. Це медіа працює на ваші інтереси, а не на політичні амбіції приватних осіб.

Вадим Міський провів інтерактивний екскурс світовою мапою суспільних мовників — від легендарної британської BBC до шведського радіо. Спікер зауважив, що наявність незалежного суспільного мовлення є маркером демократії: у країнах із тоталітарними режимами, як-от Північна Корея чи росія, медіа залишаються лише інструментом державної пропаганди, тоді як навіть у маленьких державах, як Монако, зараз активно створюють власні незалежні суспільні інституції.

Лектор детально розібрав ключову відмінність між старим державним телебаченням та реформованим «Суспільним». Якщо раніше медіа обслуговували інтереси правлячої верхівки, а тексти цензурувалися «в кабінетах», то сьогодні головною опорою «Суспільного» є незалежна редакційна політика. Фінансування з бюджету — це кошти платників податків, тому мовник підзвітний не уряду, а громадянам через Наглядову раду, куди входять представники громадських організацій та різних сфер суспільства.

Окрему увагу було приділено соціальній відповідальності. На відміну від комерційних медіа, які полюють на платоспроможну аудиторію та рейтинги, «Суспільне» працює для всіх: створює контент для дітей, людей з інвалідністю, національних спільнот та внутрішньо переміщених осіб. Спікер наголосив, що задоволення інформаційних потреб таких нішевих аудиторій є обов’язком «Суспільного», оскільки ці запити часто ігноруються приватним ринком через низьку прибутковість.

Голова наглядової ради НСТУ та заступник шеф-редактора «Детектор медіа» Світлана Остапа під час зустрічі розповіла про тернистий шлях реформи, що тривав десятиліттями:

— Перший законопроєкт про «Суспільне» з’явився ще у 1997 році, але закон ухвалили лише після Революції Гідності у 2014-му. Чому так довго? Бо кожна влада розуміла: державні медіа — це ресурс, який у неї заберуть. Реформа полягала в тому, щоб нарешті «відірвати» медіа від правлячої верхівки. У медіа інша функція: писати про владу добре, якщо вона робить добре, і критикувати, якщо вона помиляється. Саме це відрізняє журналістику від пропаганди.

Світлана Остапа детально описала масштабну трансформацію, яка почалася на базі 30 застарілих державних телерадіокомпаній. Реформаторам довелося не лише об'єднувати структури, а й проводити «генеральне прибирання»: від оформлення занедбаного майна до скорочення роздутих штатів, де роками числилися «підсніжники» (люди, що лише отримували зарплату). Сьогодні «Суспільне» — це потужна конвергентна платформа, куди входять кілька телеканалів, радіо та масштабні діджитал-проєкти. Окремий акцент спікерка зробила на стратегії «Digital First». Розуміючи, що молодь майже не дивиться традиційне телебачення, мовник зосередився на розвитку YouTube-каналів та соцмереж. Студенти дізналися про унікальні проєкти: від цифрової платформи дитячого контенту «Бробакс» до «Суспільної медіатеки» з оцифрованими архівами унікальних відео й аудіо від 1920-х і до сьогодні. Світлана Остапа наголосила, що для «Суспільного» головним показником є не комерційний рейтинг, а довіра, яка сьогодні сягає вражаючих 79% серед регулярних споживачів новин компанії.

Спікерка презентувала «Суспільне» як захисника української ідентичності. Вона згадала про сучасний канал «Культура», шалену популярність Радіодиктанту національної єдності (який у Гуглі обійшов навіть шоу «Холостяк»!) та створення документальних хітів рівня BBC, як-от серіал «Колапс: як українці розвалили імперію зла». Також Світлана Остапа запросила майбутніх журналістів ЧНУ до участі в програмах підтримки молоді, де студенти можуть отримати менторів від «Суспільного» та реалізувати власні медіапроєкти.

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Фото: Софія Римська, студентка 2- PR курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій