Тальнівщина огортається чорною хусткою жалоби. До рідного Мошурова «на щиті» повертається випускник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, молодший сержант Дмитро Тимошенко.

Народився Захисник 24 вересня 1998 року в селі Мошурів.

У 2015 році закінчив місцеву школу із золотою медаллю. Згодом вступив до Черкаського національного університету, де здобув кваліфікацію вчителя фізики, астрономії та інформатики. Під час навчання працював лаборантом на кафедрі фізики.

За роки навчання Дмитро неодноразово був нагороджений почесними грамотами, дипломами та відзнаками за сумлінну працю в галузі освіти, зразкове виконання посадових обов’язків та активну участь у громадському житті. Він завжди був серед кращих, завжди — попереду.

Після завершення навчання у 2020 році працював менеджером відділення «Нової пошти», а згодом — начальником відділення.

30 травня 2024 року був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України. Без вагань став на захист рідної землі та свого народу.

За період служби Дмитро був нагороджений за старанність, розумну ініціативу, сумлінне виконання військового обов’язку, бойову стійкість і рішучість під час виконання бойових завдань, самовіддані дії у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

29 березня 2025 року Головнокомандувачем Збройних Сил України Дмитра Тимошенка було нагороджено «Золотим хрестом». 1 липня 2025 року він отримав звання молодшого сержанта.

З 12 лютого 2026 року Дмитро Тимошенко вважався зниклим безвісти… Страшна звістка розірвала життя рідних на «до» і «після». Усі вірили, молилися, чекали та сподівалися на диво. Та, на жаль, прийшло страшне підтвердження…

Ще одна українська родина отримала невимовний біль, який неможливо загоїти.

Схиляємо голови у глибокій скорботі та висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким полеглого Героя. Розділяємо ваш біль непоправної втрати.

Дмитро до останнього був вірний військовій присязі та віддав найдорожче — своє безцінне життя за краще майбутнє кожного українця.

Йому було 27… Лише 27… Але за своє коротке життя він зробив більше, ніж дехто встигає за цілий вік.

Його мужність, сила духу та жертовність назавжди залишаться у пам’яті людей і майбутніх поколінь.

Вічна та світла пам’ять українському Герою…

Герої не вмирають! Слава Україні!

Поховають Героя в рідному селі Мошурів.

ННІ інформаційних та освітніх технологій