Альона Босакевич та Яна Буценко, студентки ННІ іноземних мов Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, долучилися восени до благодійного проєкту «Здоров’я дітей України», що забезпечує психологічне розвантаження та оздоровлення дітей, батьки яких загинули або зникли безвісти на російсько-українській війні.
Ця програма зародилася 2014 року, з початком російської агресії в Україні. Її започаткували Міждержавні комітети «Україна-Польща» (керівник Юрій Басараб) та «Польща-Україна» (керівник Рішард Лучін) усесвітнього волонтерського руху Rotary International, що фінансує цю ініціативу разом з американською громадською організацією «Common Man for Ukraine».
Вони виконували роль опікунок у листопаді і, за словами керівниці зміни пані Тетяни Очеретяної, показали себе фаховими педагогами: вміло організовували дозвілля для дітей та стали для них справжніми наставниками.
Альоні Босакевич поїздка запам’яталася великою кількістю позитиву й нових жартів. Вона розповіла, що дуже цінним є досвід організовувати дозвілля такої великої кількості дітей.
— Усі діти різні, до кожного треба свій підхід: налагоджувати контакт і ставати для них другом. Мені добре запам’ятались їхні емоції: радощі від аквапарку і навіть від спільних походів до магазину; і біль від згадки про тата, любові якого їм сильно бракує… У День вшанування загиблих під час Революції Гідності діти вразили тим, які пісні обирали, як їх виконують і як плачуть, згадуючи батька…
За словами пані Альони, дітвора охоче йшла на контакт, майже всі — відкриті до спілкування й хочуть уваги від інших. Найважчим, каже, було заслужити повагу від дітей і право бути почутим, учити їх слухати й чути.
— Робота в такому таборі — це можливість зрозуміти дитячі потреби, підтримати їх, стати частиною їхнього світу, — розповіла Яна Буценко.
Вона залучала дітей до розмовних клубів іноземної мови й отримувала чимало схвальних відгуків. З її слів, за три тижні діти надихнули своєю відкритістю, щирістю та вмінням радіти простим речам.
— Для мене як майбутнього педагога різні види роботи з дітьми важливі. Робота в такому таборі — це можливість зрозуміти дитячі потреби, підтримати дітей та стати частиною їхнього світу. До декого було непросто знайти підхід, зважаючи на те, скільки горя вони пережили. Було помітно, що їм бракує відчуття безпеки, крім того, вони прагнуть постійної уваги й емоційної залученості, — пояснює студентка. — Найбільш цінним для всіх наших вихованців після кожної зміни є те, що вони отримали нових друзів.
Джерело: Нова Доба