Що знали за кордоном про Голодомор в Україні, коли радянська влада приховувала масову загибель людей? Як реагували на повідомлення про голод у Ватикані та як українці у США намагалися привернути увагу світу до трагедії? Відповіді на ці питання розкриває науковий проєкт професора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Сергія Корновенка.

Його результатом стали три збірники документів і матеріалів та хрестоматія для навчання.

Задум виник під час вивчення вже опублікованих закордонних свідчень про Голодомор 1932–1933 років. Українські дослідники мали доступ до листів іноземних дипломатів, документів громадських організацій, публікацій преси. Водночас значний масив матеріалів, збережених у Ватикані, потребував пошуку, опрацювання та перекладу.

— Чим більше історичних джерел опрацьовано, введено до наукового обігу, тим більше в історика можливості пролити світло в глибину років, десятиліть, століть і навіть тисячоліть, —  зазначає Сергій Корновенко.

Наприкінці 2023 року науковець працював у бібліотеках Папського Східного Інституту, Папської Української Колегії святого Йосафата та у Ватиканському Апостольському Архіві. Опрацьовані матеріали дали змогу простежити, як інформація про Голодомор поширювалася за межами України та як на неї реагували за кордоном.

Частину знахідок становлять публікації української преси США. До збірника, присвяченого газеті «Америка», увійшов 191 матеріал, до видання за публікаціями газет «Січ» і «Наш стяг» — ще 94.

Ці тексти показують, яка інформація про становище в Україні доходила до закордонних читачів. Газети писали про насильницьку колективізацію, вилучення продовольства, репресії, масову смертність і спроби людей урятуватися від голоду. Водночас вони розповідали про зусилля української еміграції: поширення правди про трагедію та звернення до політичних кіл інших держав.

Окремим результатом дослідження став збірник «“…в ім’я людства та цивілізації…”: Голодомор 1932–1933 рр. в Україні у висвітленні преси і архівних джерел Ватикану», оприлюднений 2025 року. Сергій Корновенко підготував його спільно з істориком, дослідником Ватикану, священником Едмонтонської єпархії УГКЦ у Канаді отцем доктором Атанасієм Д. МакВеєм.

Видання містить 29 публікацій ватиканської газети «Римський оглядач» та 65 раніше неопублікованих архівних документів. Італійські оригінали супроводжує український переклад Аліни Таланової.

Серед документів — листи очевидців і церковних діячів, дипломатичні повідомлення, телеграми, аналітичні записки та нотатки з аудієнцій у Папи. За висновками дослідників, вони свідчать, що Папа Пій XI та Ватикан отримували докладну інформацію про масштаби голоду, його штучний характер, страждання людей і репресивні дії радянської влади. Матеріали також дають змогу простежити реакцію Святого Престолу, його ініціативи та конкретні кроки з організації допомоги голодуючим.

У 2026 році на основі опрацьованих джерел побачила світ «Хрестоматія з історії Голодомору 1932–1933 рр. в Україні: україномовна періодика США, преса і архівні матеріали Ватикану». Її видання підтримало Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації.

Хрестоматію укладено відповідно до навчальної програми з історії України та шкільних підручників для 10 класу. Вона допомагає вчителям і учням працювати безпосередньо зі свідченнями доби: листами, розповідями очевидців, повідомленнями преси. Через них можна побачити повсякдення людей під час Голодомору, становище дітей, селянський спротив, спроби організувати допомогу та перешкоди на цьому шляху.

— Українське громадянське суспільство отримало змогу познайомитися з раніше невідомим джерельним комплексом з історії Голодомору 1932–1933 рр. в Україні, — наголошує автор проєкту.

Одним із наукових осередків проєкту став Науково-дослідний інститут селянства та вивчення аграрної історії ЧНУ. Реалізація задуму об’єднала науковців, меценатів, дипломатів, представників духовенства й української діаспори.

— Висловлюю евхаристо за сприяння, підтримку, допомогу в підготовці видань всім, хто був причетний до реалізації такого унікального проєкту, поширення його результатів, — пише Сергій Корновенко у передмові. Розмірковуючи про вдячність, він наводить почуте від отців пояснення: «правдиве визнання людиною добра, отриманого від іншої людини».

Серед тих, кому дякує автор, — член Наглядової ради ЧНУ Петро Душейко, завдяки меценатській підтримці якого відбулася дослідницька поїздка, Апостольський нунцій архієпископ Вісвальдас Кульбокас, Посольство України при Святому Престолі та при Суверенному Мальтійському Ордені за сумісництвом, які забезпечили дипломатичне сприяння.

Автор висловлює вдячність спільноті Папської Української Колегії святого Йосафата: ректору отцю Луїсу Касіяну, віцеректору отцю Бернарду Підгірному, духівнику отцю Діонисію Заведюку, а також отцям Юліану Вендзиловичу й Володимиру Ціжу, Маркіяну Панькову та Василю Побігушку. А також колегам-історикам та освітянам: Андрію Берестовому, Оксані Берестовій, Андрію Бутенку, Івану Десятнікову, Аллі Киридон, Дмитру Коліснику, Олексію Компанійцю, Валентину Лазуренку, Тетяні Осташко, Юлії Пасічній, Руслану Пирогу, Андрію Стецюку та Олександру Шамраю, а також Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації й колективу Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича ЧНУ.

Опубліковані матеріали доступні дослідникам, викладачам, студентам і всім, хто прагне глибше зрозуміти історію Голодомору. Вони дозволяють простежити, як правда про злочин долала замовчування, і дають документальні підстави протистояти спотворенню історії.

За матеріалами автора проєкту, професора Сергія Корновенка.

Ознайомитися з виданнями:

• «Голодомор 1932–1933 рр. в Україні на сторінках газети “Америка”».
• «Голодомор 1932–1933 рр. в Україні на сторінках гетьманської преси: газети “Січ” і “Наш стяг”».
• «“…в ім’я людства та цивілізації…”: Голодомор 1932–1933 рр. в Україні у висвітленні преси і архівних джерел Ватикану».
• https://ndis.cdu.edu.ua/images/Elektronna%20biblioteka/Teksti/2026/Hrestomatia_maket.pdf