Археологічна практика відбулася в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького. Про її підсумки розповіли в ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.

Протягом червня-липня здобувачі освіти 1–2 курсів спеціальностей А4 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» і В9 «Історія та археологія» проходили обов’язкову двотижневу археологічну практику. Цьогоріч вона відбувалася на трьох основних базах: Трипільська археологічна експедиція Інституту археології НАН України (с. Легедзине, керівник — Олексій Корвін-Піотровський, керівник розкопу — Едуард Овчинников), Археологічна експедиція Києво-Могилянської академії (с. Студенець, керівник — Олег Білинський), Черкаський міський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини (м. Черкаси, директор — Михайло Сиволап). Проходження практики забезпечували співробітники ННІ міжнародних відносин, історії та філософії: доцент Андрій Касян, доцентка Марина Захарченко, доцентка Лариса Лисиця, старший викладач Володимир Швець, лаборант археологічної лабораторії Василь Лук’яниця.

Традиційно міцні зв’язки Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького має з Державним історико-культурним заповідником «Трипільська культура» (директор — Владислав Чабанюк). У 2025 році на його базі вперше після початку широкомасштабного російського вторгнення відбулися значні археологічні розкопки. Тож студенти-першокурсники змогли долучитися до дослідження найбільшого у світі поселення мідного віку — Тальянок, створеного носіями трипільської культури майже 6 тисяч років тому на землях сучасної Тальнівщини. Тут під час розкопок котловану для добування глини поруч із гончарним горном вони отримали знання та навички, необхідні для польової роботи археолога, ознайомилися з особливостями вивчення пам’яток Трипілля й характерними рисами їх матеріальної культури.

Натомість досвід співпраці з Національним університетом «Києво-Могилянська академія» — провідним закладом із підготовки фахівців у галузі археології — ЧНУ мав уперше. Студенти 2 курсу разом зі своїми однолітками-могилянцями, а також магістрантами КМА, досліджували городище скіфського часу Черниші, розташоване на Трахтемирівському півострові. Пам’ятка віком майже 2,5 тисячі років перебувала в зоні інтенсивних бойових дій у часи Другої світової війни, а нині активно розорюється, що створює додаткові складнощі для археологів. Практиканти, працюючи на чотирьох розкопах, навчалися долати їх, ознайомилися із сучасними методами й теоретичними засадами археологічної науки, вивчали матеріальну культуру населення раннього залізного віку.

Польові дослідження у складі обох експедицій також супроводжувалися камеральною обробкою виявлених під час розкопок знахідок: шифруванням, сортуванням, очищенням, миттям. Такою ж археологічною «камералкою» займалися студенти, які з різних причин не змогли виїхати «в поле». Вони отримали можливість попрацювати з унікальними матеріалами фондів Черкаського археологічного музею, що з часу свого заснування активно взаємодіє з ННІ міжнародних відносин, історії та філософії.

— Позитивний досвід співпраці Черкаського національного університету з різними науковими установами в галузі археології засвідчує, що археологічна практика зближує не лише студентів, а й інституції. Багата археологічна спадщина нашого краю потребує збереження й дослідження, для чого необхідна якісна підготовка нових фахівців-археологів. Дякуємо партнерам за підтримку в її забезпеченні та віримо в подальший розвиток плідної співпраці! — зазначає директор ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Андрій Касян. 

Василь Лук’яниця, лаборант археологічної лабораторії