До річниці початку широкомасштабної агресії росії проти України, 22 лютого 2023 року в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся марафон «Війна крізь нас». Захід ініційований навчально-науковим інститутом міжнародних відносин, історії та філософії.

Зустріч, яка зібрала 70 осіб в залі та ще понад 110 за допомогою Google Meet, відкрила модератор заходу професорка, директорка Навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького — Наталка Земзюліна.

Вона зазначила: «Гідність, свобода, відвага, єдність, честь стали головними об'єднавчими цінностями Революції Гідності і сучасної російсько-української війни. Відважні українські воїни стали символом гідності, кожен з них здійснює щоденний подвиг, повставши проти насилля та несправедливості, захищаючи рідні домівки, нашу незламну Україну, саме їхні подвиги надихають мільйони українців по всьому світу на боротьбу з російською агресією. Пам’ятаємо кожного нашого захисника, хто віддав своє життя захищаючи кожного з нас, боронячи Україну від російських нелюдів».

Присутні вшанували пам’ять загиблих випускників навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії хвилиною мовчання. Згадали хлопців, які віддали за нас життя: Олексія Миколайовича Семенюка (випускник 2017 р., молодший сержант, оператор розрахунку ППРК «Стугна-П» взводу протитанкових ракет протитанкового дивізіону окремої мотопіхотної бригади. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)); Євгенія Володимировича Кучугурного (випускник 2019 р., молодший лейтенант, командир стрілецької роти. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)); Сергія Васильовича Ненаду (випускник 2006 р., старший інспектор-кінолог кінологічного центру поліції Черкаської області капітан поліції. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)); Богдана Михайловича Северенчука (випускник 2013 р., старший навідник мінометного взводу мінометної батареї, старший солдат. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)).

З вітальним словом та розповіддю про місію університету, його роль у війні до присутніх звернувся ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького – Олександр Черевко. Підкреслив необхідність відвертої розмови про те, як цей рік змінив наше життя, наших студентів, випускників, викладачів, що зробили й роблять свій внесок у Перемогу України в російсько-українській війні. Відзначив воїнів, волонтерів, говорив про допомогу вимушеним переселенцям, яку надає університет, підтримку сиріт, значну волонтерську роботу колективу на підтримку ЗСУ і окремим воїнам, захисникам України…

Варто зазначити, що на сьогодні більше, ніж 60 випускників і 20 студентів ННІ міжнародних відносин, історії та філософії, боронять Україну від «мокшанської орди» — та це досить приблизна цифра, яка в реальності є в рази більшою.
Учасникам і організаторам марафону важливо було почути випускників, які наразі боронять Україну. Вони теж, відклавши всі справи, доєдналися до нашої зустрічі.

Доцентці Марині Захарченко перший гість запам'ятався неймовірно позитивною, добрю людиною, яка завше готова підставити своє дружнє плече. Ще навесні 2014 року він виконував студентські роботи, а вже у вересні 2014 року став стрільцем-помічником кулеметника. Про свою роботу — захист України, — розказав випускник 2015 року, майор, т. в. о. начальника штабу Окремого загону спеціального призначення «Азов» (в найближчому майбутньому — Штурмової бригади «Азов») легендарного підрозділу Національної гвардії України, позивний «Раз-Два», нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня Микита Надточій. Відповідаючи на запитання, що змінилося в його житті за крайній рік, Микита наголосив, що зміни відбулися вже в 2014 році. Бо війна почалася не в 2022 році. Хоча, звісно, є зміни і за 2022 рік — в особистому, на фронті, в державі і, що важливо, у всьому світі. Світ побачив Україну — сміливу і нескорену. Шкода, що за це доводиться платити таку страшну ціну. Микита втратив рідне місто і дім в Маріуполі (віримо у скоре звільнення Маріуполя і всієї території України), але знає, що в Черкасах його завжди чекають. Підкреслив важливість роботи у тилу, подякував волонтерам. Наголосив на тому, що не можна недооцінювати ворога. Бо перед він серйозний, страшний, і лише об’єднаними зусиллями всіх його можна подолати. Кожен має робити все, що від нього залежить.

Присутні були дуже схвильовані виступом Назара Радкевича (студента 2 курсу спеціальності 014.03 «Середня освіта (Історія)», воїна ЗСУ), який перебував на ротації і зміг прийти до університету особисто. Хлопець розказав, що почав цінувати тишу, спокій, дуже багато речей переосмислив із початком широкомасштабної агресії. «Найбільш шкода, що з боку України гинуть справжні патріоти, цвіт нації, а з боку росії — злочинці, збоченці, наркомани, алкоголіки. І це складно прийняти» — поділився Назар. Він втратив на війні багатьох друзів, але багато і знайшов справжніх побратимів. Подякував студентській родині, викладачам за підтримку. Передав рідному університету та інституту прапор України з побажаннями Перемоги, подяки від своїх побратимів.

Наталка Земзюліна представила випускника ННІ 2015 року Ярослава Іванченка — старшого лейтенанта, командира артилерійської батареї в складі 40-ї окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта. Нещодавно його було нагороджено відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України — «Почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест». Ярослав працює з M777 (Lightweight Towed Howitzer), яку наші військові називають «Три сокири», а орки панічно бояться. Вже 23 лютого 2022 року він у складі бригади відправився на бойове залагодження в Харківській області, тож початок широкомасштабного вторгнення зустрів на бойовому посту. Війна кардинально змінила його життя. Скучає за сім'єю, але на фронті віднайшов ще одну сімʼю — справжніх побратимів. Виконує бойові завдання в районі Соледару і Бахмуту, бʼє ворога влучно.

Доцентка Олена Сухушина розказала про здобутки і досягнення та запросила до слова випускника 2019 року, воєнного журналіста, офіцера Державної прикордонної служби України Олексія Шандру.

Олексій, завдяки професії, побував на багатьох напрямах фронту, поспілкувався з абсолютно різними людьми. З людьми настільки різними, що в цивільному, мирному житті вони ніколи б не перетиналися. Їх об’єднала війна. Фронт стер відмінності, залишив тільки спільне, головне — необхідність захистити Батьківщину. Вразили Олексія і вороги, мав можливість поспілкуватися з полоненими росіянами. На власні очі побачив те, що здається типовим збірним образом вагнерівця, мобілізованого ув'язненого злочинця з «промитими мізками». З такими не варто вести діалог. Олексій закликав не втрачати пильність, бо ми проходимо складний період, зазнаємо втрат, Перемога не буде простою. Згадав загиблих друзів, серед яких і ще один випускник інституту Женя Кучугурний. Згадав свій ранок 24 лютого 2022 року, як був вражений обличчями людей, коли вони бачили військового, людину в формі. Того страшного ранку у Києві в очах випадкових перехожих ловив одночасно співчуття і гордість; біль і полегшення. Це одне з незабутніх вражень цього року. Тішить, що Олексій має творчі плани, яким охоче поділився з учасниками зустрічі. Він мріє зняти фільм про звільнений Крим.

Як свого друга, шляхетну людину, Людину Майдану, що воює за цінності й повною мірою відповідає формулі «порядність, патріотизм, професійність», представив наступного гостя професор Юрій Присяжнюк. Випускник 2008 року, кандидат історичних наук, учасник Майданів, учасник АТО, командир взводу мотопіхотного батальйону 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, позивний «Оскар» — Роман Орищенко зміг приєднатися до марафону телефоном. Роман розповів, що завжди добре розумів, що росія — наш ворог, і що вона нападе. Був морально готовий до боротьби, проходив військову підготовку, набував досвіду. Власне, виходячи з побратимами на Майдан, усвідомлював, що стоїть і проти зазіхань московії. На Майдані у беззбройних стріляли, доводилося ховатися і маневрувати. Нині, на фронті набагато легше, бо тримає зброю в руках і може дати відсіч. І іншого шляху в українців немає.

Доцент Андрій Касян представив старшого товариша, людину, з якої бере приклад, людину, яка досягає висот не завдяки, а всупереч – випускника 2007 року, вчителя історії, що увійшов до п’ятдесятки найкращих освітян країни Global Teacher Prize Ukraine 2021, учасника АТО, воїна ЗСУ Василя Отземка. Людина наймирнішої професії, яка ніколи не уявляла себе військовим, Василь розказав про свій шлях у військо. У складні часи для України він не зміг залишатися осторонь і не жалкує про свій вибір. В ЗСУ зараз робить те, що вміє найкраще — навчає. Передає знання і досвід. Навчається сам. Нещодавно Василь став офіцером ЗСУ, командиром взводу.

Також участь у марафоні взяли Андрій Косов (студент 3 курсу спеціальності «Міжнародні відносини», в.о. голови студради Навчально-наукового інституту, діяч ГО «СІЧ») та Влад Павлов (першокурсник, вимушений переселенець, волонтер). Вони поділилися досвідом волонтерської роботи, розповіли про допомогу оборонцям і підтримку переселенців. Цей іспит наші хлопці склали на відмінно.
Професор кафедри історії України ЧНУ, український історик та громадський діяч Юрій Присяжнюк поділився роздумами про російсько-українську війну і роль кожного українця в ній.

Звертаючись до кожного гостя, модераторка зустрічі підкреслила, що інститутська громада, університет готові активно допомагати кожному захиснику усіма можливими способами.

Мільйони людей вірять, що небо нашої України стане мирним, адже його оберігають славні ВОЇНИ. Ми повинні розуміти, як важко нашим захисникам і захисницям знаходитися далеко від своїх родин і друзів, як важко кожного дня переживати смертельні ризики та втрати побратимів. Їхня жертовність — це нагадування про високу ціну свободи й про цінності, за які дотепер воює Україна. Вклоняємося всім, хто кладе своє життя за Україну, дякуємо цивілізованому світу за підтримку, тримаємо стрій! — підсумувала Наталія Іванівна.

ННІ міжнародних відносин, історії та філософії

Фото: Оксана Ковтюх, студентка 3-ВБ курсу, ННІ УФСК

              Яна Трохименко, студентка 2-ВБ курсу, ННІ УФСК