У Черкаському  національному  університеті імені Богдана Хмельницького відбувся ІІ методичний семінар учасників проєкту Жана Моне «Виклики та можливості для дипломатії спадщини ЄС в Україні» (2023-2026).

Професорки Світлана Жаботинська, Наталія Земзюліна, докторка філологічних наук Оксана П’єцух, канидатка філологічних наук Тетяна Мак-Гауен та  студенти 4 курсу ННІ міжнародних відносин, історії та філософії (спеціальність «Міжнародні відносини») обговорили  важливість вивчення ролі історичних пам’яток і культурних об’єктів у міжнародній політиці. Йшлося й про особливості аналізу кейсів, коли культурна спадщина стає об’єктом дипломатичних суперечок або співпраці, а також про застосування міждисциплінарного підходу в практичних дослідженнях поєднання дипломатії з комунікаційними технологіями, історією, соціологією та менеджментом.

У межах робочого пакету «Стратегічна комунікація щодо української спадщини» учасники семінару здійснюють не лише моніторинг медіа дев’яти західних країн (тема семінару І, в якому брали участь  також студенти ННІ іноземних мов), а й моніторинг діяльності  українських посольств у цих країнах. Команда ЧНУ імені Б. Хмельницького  в цьому пакеті  завдань проєкту тісно співпрацює з командою Кентерберійського університету, Кпайстчеч, Нова Зеландія (координаторка пакету — професорка Наталія Чабан).

Студенти Олександра Тарасова, Єлизавета Клочко, Вадим Струнін, Юлія Клименко, Вікторія Лисенко, Марина Сідорова, Кирил Лузін та інші на основі власних напрацювань розповіли про особливості комунікації в окремих країнах, з урахуванням їхнього політичного та історичного  зв’язку з Україною, а також наголосили на необхідності застосування стратегічного підходу до подання інформації про українську спадщину. Проведено велику роботу з аналізу соцмереж українських амбасад на предмет об’єктивного висвітлення історичного минулого України, світоглядних традицій, здобутків цивілізаційної та самобутньої культури українського народу, героїчного сьогодення. За результатами будуть підготовлені висновки для МЗС України та Українського інституту.

Розроблені студентами і викладачами практичні кейси також  важливі  для подальшої роботи над  розвитком освітньої програми «Міжнародні відносини», бачення того, як  запровадження дипломатії спадщини може змінити розуміння студентами дипломатичних відносин між країнами та ролі спадщини у формуванні цих відносин.

Наталія Земзюліна, професорка ННІ міжнародних відносин, історії та філософії