Студенти-журналісти Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спільно з Черкаською обласною організацією Національної спілки журналістів України до 25-х роковин загибелі Георгія Ґонґадзе провели захід пам'яті.

Круглий стіл на тему: «Медіа на передовій: вшанування пам'яті загиблих журналістів як запорука свободи слова» відбувся 17 вересня в редакції видання «Черкаський край».

16 вересня 25 років тому трагічно загинув журналіст-розслідувач Георгій Ґонґадзе. Відтоді ця дата в Україні стала днем вшанування пам’яті представників медіа, які загинули під час виконання професійних обов’язків або стали жертвами війни.

— Ми згадуємо журналістів, які загинули у мирний час під час виконання професійних обов’язків, і тих журналістів, хто загинув внаслідок російської військової агресії, зі зброєю в руках захищаючи Україну, — звернулася до учасників зустрічі Тетяна Калиновська, голова Черкаської обласної організації спілки журналістів, головна редакторка газети «Черкаський край».

Присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих журналістів, зокрема і черкаських медійників: Ігоря Грушецького, Миколу Ракшанова,  Євгена Старинця, Василя Сергієнка, Вадима Комарова, Володимира Мукана, Романа Чорномаза, Віталія Таранушенка, Олександра Коцуконя, Володимира Гамалицю та інших.

Про те, як працював та любив журналістику Володимир Мукан, розповіла його мати Віра Павлівна.

— З першого курсу почалося в нашого сина студентське життя, яке повністю заглиблене в журналістику. Йому писати дуже подобалося. Він радів цьому, особливо коли з'являлися у журналах ці його статті, фото, видання привозив додому, роздавав студентам.

Пані Віра поділилася спогадами про сина: чому вирішив піти в журналістику, як здобував визнання серед викладачів і колег, працював у різних редакціях, здійснював наукову діяльність, організовував культурні події та мріяв про власну піар-агенцію.

Його відданість українському слову та журналістській професії поєднувалася з активною громадянською позицією. Саме ці риси згодом привели його на фронт, де він захищав Україну і продовжував залишатися журналістом, фіксуючи життя побратимів та події війни.

— І в нього були мрії, прагнення, великі плани на перспективу, але коли прийшла біда, все відійшло на другий план. Він зі зброєю в руках пішов захищати Україну, — додала Тетяна Калиновська. А також передала Вірі Мукан щойно видану книгу «Війна газетним рядком».

Генеральна директорка ТРК «Ільдана», секретар Національної спілки журналістів України Валентина Душок зауважила, що журналістика небезпечна професія насамперед для тих, хто небайдужий і прагне говорити правду про життя країни та суспільства.

— Журналісти, які відчувають відповідальність за майбутнє держави, стають мішенню, адже пишуть не лише про буденні речі, а й про порушення та злочини. Саме такі фахівці віддавали свої життя, аби суспільство знало правду. Якщо ви вже обрали цю професію, від вас залежить, чи вона стане джерелом натхнення, чи тягарем. Бажаю, аби ваш шлях у медіа був чесним і без обмежень, — звернулася Валентина Іванівна до студентів.
Валентина Душок також навела приклади з досвіду білоруських колег, десятки з яких нині перебувають у в’язницях лише за спроби донести правдиву інформацію. За її словами, цей контраст ще раз підтверджує важливість того, що в Україні свобода слова зберігається, попри всі виклики війни.

Учасники круглого столу також обговорили виклики і відповідальності журналістської професії, підкресливши важливість збереження свободи слова та пам’яті про загиблих колег.

До розмови також долучилася головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради з питань телебачення та радіомовлення у Черкаській області Галина Рижак.

На завершення спілкування Тетяна Калиновська передала доцентці кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Людмилі Солодкій друковані матеріали НСЖУ про злочини росії проти свободи слова в Україні.

— Під час цієї зустрічі вдалося об'єднати пам'ять про трагічну долю Георгія Ґонґадзе та розуміння викликів, з якими стикаються журналісти сьогодні, особливо в умовах війни. Вони дають змогу студентам не просто слухати теорію, а зрозуміти реалії професії: від етичних дилем до питань безпеки. Приклади Георгія Ґонґадзе, Володимира Мукана показують, що історія журналістики — це не минуле, а постійний урок для сьогодення. Ці історії резонують з подіями, що відбуваються сьогодні на передовій, де журналісти знову ризикують життям, щоб донести правду, — прокоментувала Людмила Солодка.

Студенти отримали нагоду почути особисті історії, надихнутися прикладами відданості справі та замислитися над власним майбутнім у медіа, усвідомивши, що обрана професія поєднує творчість, громадянську позицію і мужність.

Поділився враженнями Денис Непогодьєв, студент 4-Ж курсу:

— Зустріч в черкаському осередку НСЖУ дозволила глибше дізнатися про постать Володимира Мукана «через очі» його матері. Слухаючи її, я аналізував те, яким він був, яким є я. Вкотре спробував осягнути велич воїнів, які не замислюючись взяли зброю до рук. Виокремив для себе те, чого мені не вистачає, але що було у пана Володимира. Він є справжнім прикладом як журналіста, так і захисника Батьківщини. Дуже відгукнулося, як його патріотизм пробивався з малих років. Я зрозумів і шкодував, що я не був таким, адже мої прояви любові до країни глушилися байдужим оточенням та російським контентом. Для мене було дуже цінно почути розповідь про Володимира зі спогадів його мами.

Авторка: Катерина Супрун, студентка 3-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій.

Фото: Владислава Слєсар, студентка 3-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій.

Відео: Аріана Грищенко, Ангеліна Бородай, студентки 4-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій.