У межах проєкту Erasmus+ відкриваються нові можливості для студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького не лише для навчання, а й для проведення самостійних наукових досліджень у міжнародному академічному середовищі.
Цьогоріч маємо нагоду поділитися особливим досвідом Амєлії Хренової, студентки другого курсу магістратури ННІ іноземних мов, яка вдруге вирушила до Університету Вальядоліда (Іспанія), але цього разу — з особливою метою: працювати над власним науковим дослідженням у межах магістерської роботи.
— Цього року я вдруге перебуваю у Вальядоліді, але цього разу вже як студентка другого курсу магістратури в межах програми Erasmus+. Моє дослідження в Університеті Вальядоліда присвячене темі “Digital discourse analysis, with a particular emphasis on the construction of communities of practice and its relationship with conflict” — аналізу цифрового дискурсу з особливою увагою до того, як у цифровому середовищі формуються спільноти та як це пов’язано з конфліктами.
Дискурс — це не просто окремі слова чи тексти. Це ширший процес комунікації, у якому є свої учасники, аудиторії, способи поширення інформації та механізми впливу. Саме тому дискурс цікавий як об’єкт дослідження: він допомагає зрозуміти не лише що говорять, а й хто, до кого, як, у якому контексті та з яким потенційним впливом.
Особливо складним і водночас важливим є дискурс у ситуації конфлікту. У цифровому просторі різні сторони можуть одночасно створювати власні наративи, формувати уявлення про події, визначати образ «своїх» і «чужих» та об’єднувати навколо цих наративів певні спільноти.
Саме тому центральним case study мого дослідження стала російсько-українська війна. Я планую провести порівняльний аналіз digital discourse у трьох контекстах: українському, російському та міжнародному. При цьому дослідження зосереджуватиметься не на всьому періоді війни, а на трьох окремих часових зрізах — 2014, 2022 та 2026 роках. Таким чином, дослідження дозволить порівняти дев’ять дискурсивних контекстів: український, російський та міжнародний дискурс у кожному з трьох визначених років.
Мене цікавить, як у цифровому просторі конструюється та змінюється дискурс про війну: які наративи використовуються, як репрезентуються Україна, Росія та учасники конфлікту, як формуються уявлення про «ми» та «вони», які метафори й поняття безпеки використовуються, а також як через цифрову комунікацію формуються спільноти та ідентичності.
Окремою частиною дослідження є Укропедія — проєкт, над яким ми працюємо в межах магістерської програми в Україні. Це платформа, орієнтована на систематизацію та поширення перевіреної інформації про Україну, її історію, культуру, мову та різні сфери суспільного життя. У межах мого дослідження Укропедія розглядається також як приклад цифрового інструменту впливу: способу формування, поширення та закріплення певних наративів про Україну, а також представлення української історії та ідентичності в цифровому просторі.
Для мене це дослідження особливо важливе ще й тому, що сучасна війна відбувається не лише на полі бою. Інформаційний та цифровий простір також стає місцем боротьби за наративи, пам’ять, ідентичність та сприйняття подій. Тому аналіз того, як формуються та поширюються дискурси навколо конфлікту, має не лише академічне, а й ширше суспільне значення.
Це моє перше самостійне дослідження такого масштабу — до магістратури я ще не працювала над дисертацією у такому форматі. Водночас навчання у Вальядоліді дає можливість поступово опановувати цей процес. Викладачі та куратори відкриті до спілкування, я маю доступ до університетської бібліотеки та наукових ресурсів, а також беру участь у регулярних робочих зустрічах, які відбуваються приблизно раз на місяць. На них ми обговорюємо різні види дискурсу, підходи до його аналізу та методи дослідження.
Для мене Erasmus у Вальядоліді цього разу — це не просто продовження навчання за кордоном. Це можливість перейти від вивчення вже сформованих теорій до власного дослідження, спробувати подивитися на актуальну проблему з академічної перспективи та розвивати навички, які будуть важливими для моєї подальшої професійної та наукової роботи, — ділиться своїми враженнями студентка.
Наталія Сливка, директорка ННІ іноземних мов, координаторка програми Erasmus+, підкреслила, що для університету це особлива подія, адже вперше в межах проєкту студентка магістратури вирушила до закордонного університету саме з метою проведення наукового дослідження.
— Це важливий крок у розвитку міжнародної академічної співпраці та розширенні можливостей для наших магістрантів.
Щиро бажаю Амелії успішного продовження дослідження, цікавих наукових дискусій, плідної співпраці з викладачами Університету Вальядоліда та вагомих результатів. Пишаємося ініціативністю наших студентів і сподіваємося, що цей досвід стане початком нових можливостей для участі магістрантів у міжнародних науково-дослідницьких проєктах!
ННІ іноземних мов