Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 14–15 травня 2026 року став цифровим та інтелектуальним майданчиком для проведення ХІ Міжнародної наукової конференції «Лінгвалізація світу». У заході взяло участь більше ніж 240 дослідників із провідних наукових центрів України, Польщі, Угорщини, Чехії, Румунії, Хорватії та Азербайджану.

Україну представляли науковці з Києва, Черкас, Умані, Полтави, Вінниці, Запоріжжя, Дніпра, Житомира, Харкова, Сум, Ніжина, Луцька, Львова, Рівного, Берегова, Кропивницького, Хмельницького, Херсона, Ужгорода, Ірпеня, Івано-Франківська, Тернополя, Кам’янця-Подільського, Луганська – Старобільська – Полтави. До конференції долучилися освітяни Черкас та області.

Захід організувала кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Співорганізаторами наукової конференції були: Інститут української мови НАН України, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Запорізький національний університет, Житомирський державний університет імені Івана Франка, Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці ІІ, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Уманський національний університет, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Університет імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща), Ніредьгазький університет (Угорщина), Будапештський університет імені Лоранда Етвеша (Угорщина), Загребський університет (Хорватія), Бакинський слов’янський університет (Азербайджан), Клузький університет імені Бабеша-Бойяї (Румунія), Університет Палацького в Оломоуці (Чехія).

Привітав учасників наукового форуму виконувач обов’язків ректора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького доктор економічних наук, професор Євгеній Кирилюк, який наголосив на ролі слова не лише як засобу комунікації, а і як інструменту творення сенсів, зброї в інформаційній боротьбі та ключа до розуміння складних глобальних процесів:

– Цьогорічна конференція є важливою для Черкаського національного університету та науки загалом. Вона підтверджує, що науковий поступ не припиняється навіть у найскладніші часи. Це символ нашої стійкості та відданості інтелектуальним цінностям. Тематика конференції вражає своїм охопленням – від класичної лінгвістики та історії мови до сучасних студій із дискурсології, медіаграмотності, штучного інтелекту тощо. Статус міжнародної – це не формальність, адже сьогоднішній форум продемонстрував доробок наукових шкіл України та зарубіжжя, поєднав досвід іменитих професорів з енергією молодих дослідників.

З вітальним словом виступила директорка ННІ української філології та соціальних комунікацій доцент Оксана Іванченко та колеги із закладів-співорганізаторів.

Проблематика конференції широка й різноманітна. На цьогорічному науковому форумі йшлося про мову як про живий організм, що реагує на війну, про цифровізацію та глобальні зміни, ословлення світу й кожного в ньому, презентовано й апробовано результати наукових досліджень, представлено нові напрями мовознавства й нові ідеї в лінгвістиці.

Перша пленарна частина була присвячена переважно фундаментальним та лінгвокультурним аспектам. Постать Григорія Сковороди через призму угорських джерел схарактеризувала Оксана Ташкович, доктор філософії в галузі мовознавства, старший науковий співробітник кафедри української філології Інституту слов’янської та балтійської філології Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (Будапешт, Угорщина) («Григорій Сковорода в угорському контексті: міжкультурні контакти, біографічний досвід і джерела вивчення»).

Гумористичну комунікацію періоду воєнного стану як реакцію на виклики війни проаналізувала Алла Бондаренко, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови, літератури, культурології та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя («Гумористична комунікація українськомовного соціуму періоду воєнного стану»).

Шлях від козацької до модерної іронії простежила Тетяна Космеда, доктор філологічних наук, професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури Донецького національного університету імені Василя Стуса («Феномен українського гумору: від козацької до модерної жартівливо-іронійної креативності»).

Маркери «інакшости» в художньому дискурсі схарактеризувала Оксана Зелінська, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української мови та журналістики Уманського національного університету («Мовні засоби зображення «інакшости» в художньому дискурсі»).

Наукове зацікавлення і жваву дискусію викликала доповідь «Україна – Польща разом у польській мові і польській культурі» Єжи Ковалевського, доктора педагогічних наук, члена фонду «Фундація сприяння двомовності EDuNowa» (Республіка Польща).

Друге засідання спрямувало фокус уваги на мовну біографію особистості, динаміку сучасного словотвору, виклики цифрової епохи тощо. Надзвичайно актуальну для сучасної Європи тему – мовної адаптації мігрантів, зміни ідентичності людини в умовах багатомовності – порушив Павло Левчук, доктор гуманітарних наук у галузі мовознавства, доцент відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук (Варшава, Республіка Польща) («Мовна біографія як метод дослідження зміни домінуючої мови на прикладі багатомовності мігрантів у Польщі»).

Доктор філологічних наук, професор кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка» Маргарита Жуйкова проаналізувала фатичну функцію мови, яка за століття після Броніслава Малиновського набула нових вимірів («Фатична функція мови: століття досліджень після Броніслава Малиновського»).

Дистрибуцію сполучників у складних конструкціях висвітлила Раїса Христіанінова, завідувачка кафедри української мови Запорізького національного університету, доктор філологічних наук, професор («Дистрибуція сполучників у складносурядних протиставних реченнях»).

Соціальну історію етикету й відображення в етикетних формулах Гетьманщини соціального статусу кореспондентів проаналізував Іван Дзира, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професор кафедри філології та перекладу Київського національного університету технологій та дизайну («Особливості відображення соціального статусу кореспондентів в етикетних формулах ділового епістолярію Гетьманщини»).

З доповіддю про параметри словотворення в рекламі Києва виступила Валентина Заєць, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови Київського столичного університету імені Бориса Грінченка («Параметри словотворення в текстах реклами міста Києва»).

Пленарне засідання завершилося зіставним аналізом мовного ландшафту сіл Берегівщини, який представили Єлизавета Барань, доктор філософії в галузі мовознавства, доцент кафедри філології Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ; доцент кафедри української мови і культури Ніредьгазького університету (Угорщина), та Юлія Нодь, здобувачка другого (магістерського) рівня ОНП 035 Філологія (Українська мова та література) Закарпатського угорського університету імені Ференца Ракоці ІІ [«Особливості мовного ландшафту сіл Чепа, Чорнотисово та Форголань Берегівського району Закарпатської області (зіставний аналіз)]. Доповідь засвідчила синергію дослідницьких пошуків, продемонструвала, як наука об’єднує різні покоління в спільній справі.

15 травня учасники конференції продовжили дискусію на секційних засіданнях. Зокрема, працювало вісім секцій: «Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія. Ономастика», «Діалектологія. Історія мови», «Граматика. Прикладна лінгвістика», «Когнітологія. Комунікативна лінгвістика. Дискурсологія. Лінгвостилістика», «Перекладознавство. Міжкультурна комунікація», «Медіалінгвістика. Соціолінгвістика», «Лінгводидактика», «Лінгвістичні пошуки молодих дослідників». Секційні доповіді продемонстрували неймовірну життєву силу українського та світового мовознавства, представили мову в усіх її виявах: від архівних документів до цифрових гіпертекстів сучасності.

На заключному пленарному засіданні учасники підсумували результати наукових дискусій, окреслили перспективи подальших досліджень. Доповіді учасників конференції буде надруковано у фаховому збірнику наукових праць категорії Б «Мовознавчий вісник» (випуск 40).

Кафедра українського мовознавства і прикладної лінгвістики