Дні карантину для викладачів кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького позначені не лише активним спілкуванням зі студентами в процесі дистанційного навчання, але й пожвавленням дослідницької роботи щодо подальшого опрацювання низки цікавих наукових проблем, кожна з яких має великі горизонти.
Назвемо першу. Це феномен трипільських протоміст Черкащини (Майданецьке, Тальянки, Білашки, Гордашівка), що за територією і за чисельністю населення суттєво випереджали сучасні їм міста Месопотамії — Ур, Урук, Лагаш. Підкреслимо, що це перші відомі центри міської цивілізації на планеті.
Ця робота має не лише науково-теоретичне, а й міжнародно-політичне значення. У 2018-2019 роках ЧНУ разом із колегами з Румунії і Молдови вже зробив кілька суттєвих кроків на шляху включення трипільської культури до переліку об'єктів Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Важливо, що до цієї роботи активно залучаються студенти навчально-наукового інституту міжнародних відносин, історії та філософії — волонтери Центру дослідження трипільської культури ЧНУ ім. Б. Хмельницького. Вони вже неодноразово спільно з провідними фахівцями Інституту археології НАН України брали участь у експедиціях на території Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура».
Незважаючи на всі тимчасові перешкоди, навчальний процес в ННІ міжнародних відносин, історії та філософії сплановано таким чином, щоб і цього року студенти-археологи взяли участь у розкопках у с. Легедзине.
Немає сумніву, що кожен студент, який пройшов школу першого розкопу в Легедзиному, проводив тут чарівні літні вечори біля вогнища, а потім засинав під сузір'ями точнісінько так, як і 5 тисяч років тому його пращури-трипільці, неодмінно сповниться хвилюючим, нестримним бажанням пізнання нового, самовідданого служіння чарівній Кліо, аби вона завжди була прихильною до його рідної неньки-України.
Професор Анатолій Морозов, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки