Круглий стіл на тему «Селянський опір політиці «суцільної» колективізації та Голодомору 1932-1933 років в Україні», присвячений Дню вшанування жертв голодоморів, відбувся в ННІ міжнародних відносин, історії та філософії 22 листопада. Студенти послухали доповідь про громадянську активність і стратегічну поведінку в умовах конфлікту на прикладі тодішніх подій від аспіранта-історика Олексія Компанійця.

Розпочався захід зі вступного слова директорки ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Наталії Земзюліної:

— Сьогодні ми говоритимемо про волю, свободу, гідність. А також про те, як легко її забрати в ситуації, коли не можеш впливати й перестаєш бути особистістю. Що відбулося з українцями й чому саме з ними? Чому така велика кількістю українців зазнала нищення, знущання над собою, чому це допустили?

Наталія Іванівна озвучила найболючіші питання, на які належить дати відповідь українській історії. Вона зазначила, що якраз це буде обговорено на зустрічі.

— Ви, історики, обрали ту професію, що буде формувати суспільну свідомість, виносити її на міжнародний загал. Те, як нас буде сприймати світ, залежить від вашої фаховості, внутрішньої компетентності, свободи й гідності, але для цього ви маєте бути професіоналами!

Олексій Компанієць розпочав свій виступ із відповіді на запитання «Мовчати чи не мовчати в разі назрівання конфлікту?», навів приклади думок відомих істориків, філософів. Студенти під час круглого столу мали можливість обговорити причини конфлікту між селянством та радянською владою, інформаційну агітацію, активні й пасивні форми громадянського опору, динаміку суспільного опору на прикладі 1933 року. Також аспірант-історик поінформував про такі історичні деталі того часу, як використання терміну «бандитизму», замість «повстання», та про різницю між кримінальним і політичним бандитизмом.

— Протягом 1930-1931 років повстання прокотилися сумарно приблизно третиною території України. І селянам навіть вдавалося звільнити місцевість на 2-3 тижні від червоної армії. Більшість повстань були збройними. Така тенденція прослідковується й у сучасній історії: на одне мирне — припадають два збройні повстання. Звичайно, усе залежить від влади: демократичної чи тоталітарної. Адже абсолютно адекватна поведінка громадян у першому випадку буде вважатися ненормальною в другому. Але ефективнішим є мирне повстання: воно несе менше негативних наслідків для його учасників, агресії у відповідь з боку влади тощо, — зазначив Олексій Компанієць.

Учасники круглого столу побачили приклади гасел селян народного опору політиці радянської влади в УРСР. Вони обговорили причину їх різноманітності й відмінності головних ідей гасел.

Студенти також заздалегідь готувалися до розмови. Наприкінці зустрічі вони переповіли спогади своїх родин щодо подій 1932-1933 років, зробили висновки щодо впливу Голодомору на їхніх предків, зокрема, менталітетної травми.

До Дня вшанування жертв голодоморів у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбулася тематична виставка матеріалів спільно з Державним архівом Черкаської області. У ці дні про трагічні події в Україні нагадували тематичні книжкові виставки та інсталяції.

Пресслужба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького