У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького для студентів психологічного факультету відбулася онлайн-зустріч із запрошеним гостем Володимиром Абрамовим , кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри загальної психології факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка.

Тема лекції — «Схема-терапія як інтегративний психотерапевтичний підхід» – проводилась з метою детальнішого ознайомлення психологів з методом схема-терапії.

Володимир Абрамов розпочав лекцію з історичних витоків створення методу та познайомив аудиторію з такими іменами, як Джеффрі Янг, Аарон та Джудіт Бек – засновниками КПТ та схема-терапії. Лектор пояснив, що схема-терапія є саме інтегративним методом та може вміщувати елементи психодрами, гештальт-терапії, глибинної психології, наративного підходу, транзакційного аналізу та Еріксоновського гіпнозу.

Пан Володимир підкреслив, що в основні методу лежить сформульоване Джеффрі Янгом поняття — «базові емоційні потреби». До них відносяться: безпечна прив’язаність, автономія, межі, висловлення емоцій та потреб, спонтанність і гра. Порушення кожної із зазначених емоційних потреб формують закріплення схем, які потім продовжують використовуватись у дорослому житті.

Під час зустрічі відбувалося обговорення та аналіз сфер схем – таких, як втрата зв’язку та відкинення, обмежена автономія і здатність досягти успіху, порушення меж, спрямованість на інших, надмірна пильність та інгібіція.
Крім того, Володимир Абрамов поділився ідеєю Джеффрі Янга – «modes», яка перекладається як «режими», «частки». Частки можуть бути дитячими, батьківськими, дорослими та копінговими — і їх особливості також були пояснені та обговорені під час лекції.

Студенти з’ясували, що дитячі частки продовжують існувати також і в дорослих людей.

— До чого ми прагнемо — це до щасливої внутрішньої дитини. У щасливо внутрішньої дитини забезпечені всі базові потреби: їй безпечно, вона почуває, що може впливати на світ, ніхто не порушує її межі, вона сказала все, що їй хочеться — наголосив лектор.

Копінг-частки — це про те, як ми взаємодіємо з людьми та зі світом. Але зовнішнє не завжди говорить про внутрішнє і певна поведінка не обов’язково свідчить про певну схему. Копінгові частки можуть бути уникаючими, поступливими та гіперкомпенсаторними.

Лектор розповів і про дисфункційні батьківські частки — це та, що карає та вимоглива. Та, що карає, частка є абсолютно непродуктивною та некорисною для людини. Її бажано позбуватися та викорінювати. Вимоглива частка також може бути шкідливою для людини, але з нею простіше «порозумітися» та «домовитися».

Психолог пояснив техніку «емоційна конфронтація»: спеціаліст має конфронтувати з поведінкою, яка є некорисною, але проявляти емпатію до тієї частки, оскільки колись саме вона допомогла психіці «вижити» та захистити себе за тих обставин.

Володимир Абрамов додав, що існує відмінність у поглядах на терапевтичні стосунки в КПТ та схема-терапії. Відмінність полягає в тому, що в КПТ будується партнерський стосунок, а стосунки в схема-терапії — це обмежене повторне батьківство. Обмежене повторне батьківство означає виконання терапевтом ролі турботливого, дбайливого батька, який допомагає клієнту задовольнити його потреби, надати прийняття, але при цьому встановлювати межі та забезпечувати його автономію.

Під час зустрічі студенти також отримали інформацію про види технік, які застосовуються в методі – когнітивні, експерієнтальні, поведінкові техніки.

На закінчення лекції було проведено практичну вправу, яка орієнтована на роботу з внутрішньою дитиною та яка виконувалась з метою налаштуватися та створити відчуття безпечного простору.

Завдяки проведеній лекції слухачі глибше познайомились з особливостями напряму схема-терапії, його історією, внутрішніми поняттями та техніками, які застосовуються схема-терапевтами в роботі.

Анастасія Притула, магістрантка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій.