Місця зростання одразу кількох видів рослин, включених до Червоної книги України, виявили науковці кафедри агрономії, біології та екології Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

Доценти Оксана Спрягайло та Олександр Спрягайло провели обстеження добре збереженої степової балки на Кам’янщині. Імовірно, лише круті схили та близькість до людських осель уберегли цю ділянку дикої природи від розорювання і випалювання. Тут знайшли прихисток такі рідкісні види, як шафран сітчастий і пізньоцвіт різнобарвний (брандушка), ковила волосиста й астрагал шерстистоквітковий, а також регіонально рідкісний гіацинтик блідий.

Викладачка кафедри, доктор філософії в галузі біології Катерина Лавріненко зафіксувала місця зростання шафрана сітчастого та ковили волосистої у степовій балці на Золотоніщині. Виявити цю цінну ділянку допоміг бердвочер Віктор Олексенко. Часто саме небайдужі місцеві жителі, натуралісти та краєзнавці допомагають науковцям знаходити й зберігати такі унікальні куточки природи та привертати до них увагу.

Обстежені території є рефугіумами рідкісної степової флори та осередками збереження біорізноманіття в умовах інтенсивного антропогенного впливу. З огляду на те що значна частина степів України нині окупована або перебуває в зоні активних бойових дій, особливого значення набуває збереження таких видів і їхніх місць зростання в інших регіонах, зокрема й на Черкащині.

Втім, наразі немає впевненості у подальшому збереженні виявлених цінних оселищ. Цілком доцільним кроком було б створення тут об’єктів природно-заповідного фонду. Однак для цього необхідне погодження землевласників або землекористувачів.

На жаль, у багатьох громадах такі ініціативи досі рідко знаходять підтримку — переважно через сформоване в суспільстві упереджене ставлення як до заповідання територій, так і до діяльності природоохоронців. Значна частина громадян і далі сприймає природу виключно як ресурс — землі для агровиробництва, ліси для заготівлі деревини, водойми для рибного господарства чи енергетики. Проте природа має цінність не лише з позиції споживання — і коли це ігнорують, наслідки неминучі: деградація екосистем і збіднення біорізноманіття. Унаслідок цього порушуються природні процеси, що забезпечують нас чистою водою та родючими ґрунтами і підтримують стабільність клімату. Зрештою це безпосередньо погіршує якість життя людей.

На щастя, в Україні запроваджено додатковий механізм охорони вразливих видів — створення спеціальних охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України. Це дає підстави сподіватися, що виявлені цінні ділянки з рідкісною флорою отримають належний охоронний статус і будуть збережені.

Водночас вирішальним чинником залишається підтримка з боку місцевої громади та усвідомлення важливості збереження природної спадщини. Саме такі території відіграють суттєву роль у підтриманні екологічної рівноваги та сталого розвитку регіону.

Кафедри агрономії, біології та екології