У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся 11-й Всеукраїнський симпозіум із проблем аграрної історії. Організатори форуму — Інститут історії України Національної академії наук України, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Наукове товариство істориків-аграрників.

У роботі симпозіуму взяли участь понад 80 науковців із Черкас, Умані, Києва, Полтави, Дніпра, Харкова, Кременчука, Ізмаїлу, Чигирина, Мелітополя. Представлені також польські науковці, професори історії Опольської політехніки та Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні. Особливістю цьогорічного симпозіуму було поєднання творчих зусиль науковців-теоретиків і практиків. Активну участь у роботі симпозіуму взяв господарський актив агропромислового комплексу Черкащини.

Симпозіум відбувся на виконання Указу Президента про відзначення 100-річчя Української національної революції 1917-1921 років. Зважаючи на це, було обговорено актуальні питання революційних трансформацій, які пережило селянство на початку ХХ століття.

Від імені ректорату учасників заходу привітали перший проректор ЧНУ Василь Мойсієнко і проректор з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності Сергій Корновенко.

— Започатковані в 1996 вченими-істориками Черкас та Умані симпозіуми з проблем аграрної історії набули популярності в наукових колах нашої держави, а згодом зарубіжжя, — зазначив Василь Мойсієнко. — На них розглядаються питання історії селянства з найдавніших часів до сучасності. Учасники симпозіумів відкривають нові, уточнюють і доповнюють вже відомі сторінки вітчизняної та світової аграрної історії, дають оцінки подіям і явищам минулого з точки зору сучасних підходів, містять рекомендації щодо використання історичного досвіду у розв’язанні сучасних проблем сільської місцевості та її господарського розвитку.

Те, що симпозіуми проводяться в Черкаському національному, ми розцінюємо як оцінку напрацювань наукової школи з аграрної історії професора Анатолія Морозова, що сформувалася і успішно діє в нашому університеті, — переконаний Василь Миколайович.

«Сьогодні існує очевидна потреба ґрунтовно переосмислити багато подій вітчизняної історії ХХ-го століття, щоб зрозуміти роль селянства в революційних подіях 1902-1922-х років», — зазначив Анатолій Морозов, фундатор Науково-дослідного інституту історії селянства, Наукового товариства істориків-аграрників. Саме Анатолій Георгійович був одним із тих, хто стояв біля витоків аграрного симпозіуму.

У доповідях науковців йшлося про теоретичні аспекти аграрної історії.

Професор ЧНУ Сергій Корновенко розповів про селянські республіки початку ХХ століття як вияв селянської революційності. Про сільське господарство України на європейському і світовому продовольчому ринках ішлося у виступі професора, провідного наукового співробітника Інституту історії України НАНУ Сергія Падалки. А Василь Горьовий, професор Національного університету біоресурсів і природокористування України поінформував про розвиток ідей кооперативного руху в Україні. Змістовними були виступи Наталки Ковальової, Ірини Верховцевої, Ганни Капустян та інших гостей-учасників симпозіуму.

Обговорили й проблеми сучасних аграріїв. Найбільше їх нині турбує питання продажу землі. Питання викликало гарячі дискусії серед науковців та сучасних представників агропромислового комплексу. Доктор історичних наук Сергій Падалка обстоював власну позицію: «Землю товаром вважати не дамо!»

— Непрості процеси відбуваються в земельному законодавстві, багато політичних сил обговорюють питання продажу землі. Однак, механізми не відпрацьовані. Тому влада спільно з науковцями повинні зробити все можливе щоб українець ніколи не залишився без землі, — висловив свою думку начальник управління агропромислового розвитку Черкаської облдержадміністрації Ігор Колодка. Він також переконаний:

— Україна не потребує іноземних інвестицій в аграрний сектор. Внутрішній інвестор готовий будувати, розвивати, створювати нові робочі місця та нарощувати виробництво продукції. У нас є перспективи!

Чимало уваги було приділено проблемам сучасного становища сільського господарства та соціальному розвитку в селі:

— Найбільшою проблемою українського села є відсутність робочих місць. Я бачив села, які розвиваються, але я бачив і села, в яких проведений газ, відбудовані дороги, а людей немає. Якщо в селі немає роботи — ніхто там залишатися не буде! Тому наразі це найболючіша проблема, — зазначив Петро Душейко, почесний голова асоціації «Незалежне об´єднання сільськогосподарських виробників Чорнобаївського району», один зі співзасновників журналу «Український селянин», що видається в ННІ історії і філософії.

Голова Асоціації фермерів Черкаської області, депутат Черкаської обласної ради Віктор Гончаренко поділився своїм баченням сучасного стану та перспективи розвитку фермерства на Черкащині.

Теми економіки та економічної політики, реальні умови ведення економічної діяльності, соціокультурний контекст господарювання теж стали предметом аналізу учасників симпозіуму.

Анатолій Морозов, цитуючи великого українського демократа Івана Франка, сказав:

— Економічне питання основне, тому при визначенні питання політичної самостійності кожного народу воно повинне стати висхідною точкою.

Родзинкою симпозіуму стала презентація нової книги професора Анатолія Чабана «Щедрий стіл», в якій ідеться про історію української кухні.

Робота симпозіуму продовжилася у форматі секційних засідань. Матеріали його будуть опубліковані в збірнику.

Ірина Стеценко, ІV курс ННІ УФСК