Музей-лабораторія педагогічної спадщини

ОЛЕКСАНДРА АНТОНОВИЧА ЗАХАРЕНКА –

Народного вчителя, академіка НАПН України,

директора Сахнівської середньої школи Корсунь-Шевченківського району Черкаської області

 

Відповідальна особа:

Кандидат педагогічних наук, доцент Захаренко Сергій Олександрович

Адреса:

18000, м. Черкаси, вулиця Остафія Дашкевича, 24 (навчальний корпус № 4)

Телефони: (0472) 56-98-34

Режим роботи: за попередньою домовленістю

Музей-лабораторія педагогічної спадщини О.А. Захаренка відкрита у 2010 році при Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького (колишній Черкаський педагогічний інститут), у якому педагог навчався з 1954 по 1959 рік. З 1966 року він очолив Сахнівську середню школу, якою керував до кінця свого життя (2002).

Олександр Антонович Захаренко – мислитель, вчений, новатор – зробив значний внесок у розвиток вітчизняної педагогіки, залишив класичну теоретико-педагогічну спадщину: як педагог-практик він дав путівку у життя сотням громадянам України, створив унікальну, відому за межами близького та далекого зарубіжжя школу. Кількість лише літературних публікацій про діяльність видатного українського педагога перевищує 600.

О.А. Захаренко – педагог-гуманіст. Його оригінальна педагогічна система, основою якої є виховання у тісному взаємозв’язку школи, сім’ї та громадскості. У даний час викликає значний інтерес у науковців та практиків педагогічні ідеї, зокрема педагогіки співробітництва засновником якої є О.А. Захаренко. Актуальними для нас є його ідеї і досвід організації продуктивної праці школярів, її поєднання з навчанням; вирішення проблем родинного, превентивного, морального, духовного виховання.

О.А. Захаренко не лише багато в чому випередив сучасників, його ідеї і досвід не просто пережили свій час, вони сприймаються нами як педагогіка сьогоднішнього й завтрашнього дня. Життя пререконливо свідчить, що незважаючи на віддаленість у часі, теоретичні узагальнення і практичні висновки О.А. Захаренка є актуальними і новими у своїй суті, дозволяють якісно вирішувати проблеми виховання сучасною школою, слугують джерелом удосконалення педагогічного процесу з урахуванням соціальної і економічної перебудови суспільства.

Проте ідеї і досвід видатного педагога-новатора ще недостатньо вивчені, не впроваджені і не осмислені з точки зору їх впливу, зв’язку з усією теорією і практикою розвитку педагогіки і школи. Музей-лабораторія має за мету сприяти більш глибокому і науково обгрунтованому підходу до педагогічної спадщини О.А. Захаренка.

Тому пріоритетне завдання музею-лабораторії О.А.Захаренка – організація всебічного вивчення, вдумливого і оперативного впровадження педагогічної спадщини видатного педагога у масову практику освітнього процесу.

Ініціатором і організатором відкриття в університеті музею-лабораторії педагога стала кафедра теорії та історії педагогіки, очолювана відомим захаренкознавцем, професором Людмилою Ісааківною Прокопенко. З її ініціативи було порушено питання про створення на громадських засадах музею-лабораторії О.А. Захаренка.

Спочатку це був невеличкий меморіальний куточок, оформлений викладачами кафедри в одному з навчальних корпусів. Кафедрали, студенти-волонтери провели велику роботу, щоб зібрати документи, фотографії, цінні матеріали про життя і педагогічну діяльність О.А. Захаренка.

Восени 2009 року музею було надано і відремонтовано спеціальне приміщення-аудиторію. Меценатами оформлення та обладнання приміщення стали викладачі університету: професори Прокопенко Л.І., Десятов Т.М., Савченко О.П., доценти Кляцька Л.М., Картель М.В., Орлова Н.В., родина Олександра Антоновича, випускники Сахнівської школи Олександр та Катерина Таран.

2 лютого 2010 року, в день народження педагога, відбулося урочисте відкриття музею. Першими його відвідувачами стали учасники Сьомих Всеукраїнських Захаренківських педагогічних читань.

У приміщенні музею-лабораторії зберігаються близько 200 експонатів, які розповідають про яскраве життя й багатогранну педагогічну, наукову, громадську діяльність заслуженого вчителя УРСР, Народного вчителя СРСР, депутата Верховної Ради та Народного депутата СРСР, члена-кореспондента АПН СРСР, академіка НАПН України та Російської академії освіти, директора Сахнівської середньої школи О.А. Захаренка.

В експозиції грунтовно, на фактичних матеріалах розкривається досвід роботи сахнівських освітян, їхні досягнення й успіхи у вихованні та навчанні підростаючого покоління, застосування й реалізація ідей в закладах освіти інших держав (Росії, Польщі, Словакії, США, Болгарії, Литви та ін.)

«Круглий стіл» музею-лабораторії творчої спадщини О.А. Захаренка

Музей-лабораторія О.А. Захаренка є формою і засобом удосконалення роботи з педагогічними кадрами (викладачами ВНЗ, учителями шкіл та дошкільних закладів), аспірантами, студентами і, звичайно, громадянами нашої держави.

Система роботи музею-лабораторії сприяє підвищенню науково-теоретичного та організаційно-методичного рівня підготовки і перепідготовки вчителя, педагогізації батьків і всього населення.

Контроль і керівництво системою діяльності музею-лабораторії здійснюється радою, до складу якої входять представники психолого-педагогічних кафедр університету, вчителі-новатори досвідно-дослідних шкіл, аспіранти, студенти.

Директором музею-лабораторії призначений доцент кафедри загальної педагогіки і психології Сергій Олександрович Захаренко.

 

Напрями роботи музею-лабораторії:

  • Вивчення творчої спадщини видатного українського педагога, Народного вчителя, академіка АПН України О.А. Захаренка.
  • Вивчення й узагальнення роботи базових шкіл, шкіл передового досвіду, що входять до складу музею-лабораторії, досвіду роботи вчителів-новаторів.
  • Залучення до роботи в музеї-лабораторії аспірантів, здобувачів, студентів для проведення апробації своїх досліджень, систематизації та узагальнення практичного досвіду Авторської школи О.А. Захаренка, інших закладів освіти.
  • Розробка для студентів, вчителів, викладачів проблематики досліджень, джерелом якої є досвід і погляди О.А. Захаренка, тематики і змісту науково-методичних розробок вчителів-експериментаторів, авторських програм, посібників тощо.
  • Проведення заходів щодо ознайомлення студентів з творчою спадщиною й діяльністю О.А. Захаренка (екскурсії до Авторської О.А. Захаренка загальноосвітньої школи с. Сахнівки, ознайомлення з працями, публікаціями про його діяльність, проведення тематичних семінарів тощо).
  • Організація роботи творчої групи музею-лабораторії (проведення педчитань, підготовка телерадіопередач, поповнення відеотеки, проведення екскурсій, видання матеріалів, підготовка до захисту дисертацій).

 

Зміст і форми роботи музею-лабораторії

1. Музей-лабораторія О.А. Захаренка – це важлива форма організації неперервної педагогічної освіти, необхідна умова вивчення, впровадження теоретико-педагогічної спадщини видатного українського педагога, широкого розповсюдження його ідей та практичного досвіду роботи.

2. Музей-лаборатоія виступає як системотворча складова педагогічних засобів інтенсифікації колективної й індивідуальної діяльності педагогічних працівників, викладачів ВНЗ, студентів, аспірантів, спрямована на підвищення їх науково-теоретичного рівня, психолого-педагогічної підготовки, професійної майстерності й компетентності, удосконалення системи освіти.

3. Робота музею-лабораторії координується з курсовою передпідготовкою вчителів, методичною роботою у школі, з навчальною і науковою роботою студентів, узгоджується з навчанням педагогів в методологічних семінарах.

4. Вивчення та впровадження педагогічної спадщини О.А. Захаренка в практику здійснюється на підставі розроблених перспективних й поточних планів, графіків проведення дослідницької роботи наукових гуртків, методичних заходів.

5. Члени кафедри спільно з активом музею-лабораторії систематично поповнюють фонди, проводять збір і вивчення зібраного матеріалу, створюють та поновлюють тематичні експозиції, стаціонарні та пересувні виставки, організовують екскурсії для учнів, педагогів, майбутніх вчителів, сприяють вчителям у використанні музейних матеріалів у навчально-виховному процесі, наукових дослідженнях, організовують зустрічі з педагогами-новаторами.

6. У процесі науково-теоретичного і методичного оволодіння педагогічною спадщиною О.А. Захаренка використовуються наступні колективні форми роботи: базові школи та школи передового досвіду, психолого-педагогічні семінари, семінари-практикуми, тематичні лекторії і університети, творчі ініціативні групи, студентська гурткова робота і ін; організується індивідуальна методична робота: наставництво, творчі звіти, індивідуальні консультації.

З метою узагальнення досліджуваного матеріалу та його впровадження використовуються періодичні форми методичної роботи: педагогічні читання, науково-практичні конференції, методичні оперативні наради, екскурсії і ін.

7. Основними формами роботи базової школи і школи передового досвіду з вивчення і впровадження спадщини О.А. Захаренка є:

  • семінари-практикуми, творчі і цільові семінари;
  • відкриті уроки і позакласні заходи;
  • демонстрація нових форм, методів організації діяльності на уроках, факультативах, під час позакласної та позашкільної роботи;
  • індивідуальні та групові консультації.            

Базовими школами може визначатися тематика курсових і дипломних робіт для студентів університету.

8. Психолого-педагогічними кадрами ННІ педагогічної освіти, соціальної роботи та мистецтва і музеєм-лабораторією О.А. Захаренка розробляються для студентів і викладачів проблематика досліджень, джерелом яких стає досвід та ідеї О.А. Захаренка. Викладачами кафедри організуються творчі групи педагогів, студентів для дослідження актуальних проблем освіти.

9. На базі музею-лабораторії для вчителів, студентів здійснюється: 1) знайомство з експозицією музею чи його розділами; 2) тематичне та проблемне вивчення педагогічної спадщини О.А. Захаренка; 3) оволодіння й удосконалення професійно-практичними уміннями і навичками; 4) формування початкових стандартних і творчих професійних умінь; 5) заняття-тренінги; 6) заняття узагальнення і систематизації умінь; 7) заняття перевірки, оцінки і корекції знань і умінь; 8) комбіновані заняття, що дають нові знання і формують уміння.

Лабораторія створена з метою посилення теоретичних та експериментальних досліджень у галузі управління й автоматизації наукових досліджень, ширшого залучення професорсько-викладацького складу, докторантів, аспірантів, магістрів і студентів до розв'язання наукових завдань.

Детальніше...