Викладач університету, письменниця Ганна Синьоок зустрілася з шанувальниками та знайшла нових поціновувачів своєї творчості на поетичній зустрічі-презентації.

Захід відбувся у читальній залі Наукової бібліотеки імені Михайла Максимовича Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Увазі гостей авторка презентувала три свої збірки: «Дитя липневих сутінків», «Відчувати на дотик грозу», «Таємно-лелече» (інтимна поезія). Читала письменниця і нові вірші, які невдовзі планує видати. В її недалеких планах ще й збірка перекладів.

Директор бібліотеки Григорій Голиш розпочав зустріч розповідями про життєвий шлях Ганни Андріївни. Пригадав час, коли вона була ще його студенткою, але вже тоді її вірші активно публікували в різних виданнях. «Її коріння в селі з промовистою назвою, що абсолютно суголосна з її прізвищем. Ганна Синьоок із села Синьооківка, що в Золотоніському районі Черкаської області, — розповів Григорій Михайлович. — Літературною творчістю Ганна почала займатися з 15 років. Перша її збірка вийшла у 2014 році, хоча могла вийти набагато раніше». Творчість пані Ганни Григорій Голиш охарактеризував по-особливому: «ця поезія сонцесяйна, місцями з сутінками».

Сама Ганна Синьоок поділилася: «Коли вийшла перша збірочка, я усвідомила своє призначення — бути письменницею. Є другорядні речі, які можуть почекати, а поезія — це справжнє. Якщо Бог дає тобі хист, то треба з цим йти до людей. І коли бачу ці очі Ваші, я розумію, що писати таки варто».

На презентацію Ганна Андріївна привела з собю донечку, яка вже творить свої перші віршовані рядки. Письменниця зазначила, що буде тільки рада, якщо її донька теж піде творчим життєвим шляхом. 

Бажаємо пані Ганні та її діткам черпати радість життя з кожної його миті. І нехай «горять очі» всіх читачів поезії Ганни Синьоок.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького