Університетська громада пройшла останньою дорогою Кобзаря. 22 травня, через 155 років після перепоховання праху Тараса Григоровича у Каневі, сотні людей прийшли вклонитися його могилі.

Серед них — представники влади, громадськості, митці, освітяни, представники політичних партій і звичайні українці з усіх кінців нашої Батьківщини.

Колона пройшла пішою ходою від Успенського собору до Чернечої гори. У її центрі розгорнули величезний жовто-блакитний прапор, який у руках патріотів подолав останню дорогу Кобзаря. Традиційний мітинг на Чернечій горі був особливим. Боєць батальйону «Азов» Ілля Зелінський передав до музею Шевченківського національного заповідника символічну знахідку із зони АТО.

— Це — книга про Тараса Шевченка «Вічний, як народ», — пояснює «азовець». — Я її знайшов у школі в Широкиному, яке ми звільняли від окупантів. Пройти повз не міг, хоч книга й обгоріла. Це ще один знак, який нам Шевченко посилає з небес. Ми обов’язково поборемо!

Упродовж усього дня Кобзареві несли квіти, а над Дніпром і кручами лунали пісні на його слова у виконанні мистецьких колективів Черкащини.

— Упродовж багатьох років я в цей день долаю дорогу до Тарасової гори, — говорить ректор Олександр Черевко. — І з минулого року запровадив цю традицію у Черкаському національному. Сьогодні зі мною в Каневі проректори, керівник профспілкового комітету, директори інститутів та декани факультетів, працівники ректорату, студенти. Зокрема, й ті, хто отримав перемоги у всеукраїнських конкурсах і олімпіадах. Хочеться відзначити, що сьогоднішній захід — не жалобна хода. Це — річниця повернення Кобзаря на рідну землю. І справжні патріоти приїхали до Канева, щоб засвідчити йому свою любов і шану.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького