До Черкаського національного університету завітав колектив Черкаського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка з виставою «Дуже проста історія». Виступи акторів для студентів і працівників університету стали традиційними й обопільно корисними.

«Історія дійсно проста, але водночас така життєва. Кохання тісно переплелось із буденністю. Про "Дуже просту історію" можу сказати, що це не просто добре поставлена п’єса з гарною грою наших акторів, — поділилася враженнями лаборант кафедри видавничої справи, редагування та теорії інформації Аліна Бачиш. — Це притча про істинні цінності й помилки, яких ми припускаємося в гонитві за оманливими благами. Вона справді "проста", адже складнісюжетні лінії й незрозумілі (на перший погляд) вчинки персонажів необов’язкові, коли мова йде про любов, доброту, порядність, самопожертву. Надзвичайно вразила майстерність акторів, які грали тварин, особливо — сучасний півень».

Працівниця ЧНУ Діана Гирко розповіла, що вистава розчулила її до сліз, хоч і має багато комічних відступів. На її думку, відвідувати вистави в університеті зручно, але атмосфери театру не вистачає, тому черкащанам треба впливати на прискорення відновлення рідного приміщення театру.

Черкаський національний продовжить співпрацю з  Черкаським академічним музично-драматичним театром імені Тараса Шевченка і в наступному навчальному році, тому слідкуйте за анонсами та оголошеннями, щоб не пропустити наступного разу дуже цікаву історію.

Довідково:

Хоча сама назва «Дуже проста історія» вже налаштовувала глядачів скептично, її основна сюжетна лінія банальна й невигадлива — Дарина кохає Олексія, вагітніє, молоді люди готові одружитися, але батько дівчини не любить бідного хлопця, батько якого — п'яничка, котрий до того ж колись «забрав» у нього кохану. Не було б у цьому нічого, гідного уваги публіки, якби не «родзинка» самої п'єси — героями вистави автор робить також свійських тварин, які є свідками подій, (а відбувається все у хліві) і їх «коментаторами». Свиня, Кобила, Корова, Пес і Півень все побачене й почуте сприймають на своєму рівні – а це вже перетворює звичайну театральну виставу на філософську притчу з містичними елементами — особливо у другій дії, коли Свиня, яка все життя мріяла літати, після смерті стає ангелом, а сусід-п'яничка чує розмови звірів, говорить з ними. Перша дія багата на комедійні моменти. Друга дія подобається більш вибагливим глядачам, оскільки тут вже є привід задуматись над багатьма речами — життя і смерть, самопожертва і егоїзм, любов і ненависть.

Прес-служба Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького