У Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького у Всесвітній день водно-болотних угідь було проведено тематичне засідання круглого столу.

Заходи, які проводять у цей день по всьому світу, покликані привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання збалансованого існування нашої планети.

Співорганізатором круглого столу є управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА. Його учасниками стали науковці Черкаського національного, Канівського природного заповідника, Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного Національної академії наук України, Національного природного парку «Нижньосульський», Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Черкаського краєзнавчого музею, а також представники НІКЗ «Чигирин», Регіонального офісу водних ресурсів у Черкаській області та студенти.

Обговорювали актуальні екологічні питання. Адже як відомо, у водно-болотних угіддях зберігаються 40% карбону, тож коли такі біотопи висихають, збільшується кількість парникових газів в атмосфері, температура на Землі підвищується, що може призвести до фатальних наслідків. Тому їх збереження є необхідним. Доповіді учасників стосувалися як офіційного цьогорічного гасла «Ми не безсилі у протидії змінам клімату», так і регіональних аспектів деградації водно-болотних угідь, перспектив їх дослідження і збереження. Жваву дискусію викликало питання стану природно-заповідної справи в області та перспективи розширення мережі цих об’єктів.

 — Напевно якби люди, які жили ще 50 років назад, зараз почули тему нашого зібрання, то сміялися і не повірили б нам. Всього-на-всього 50 років, а стан водно-болотних угідь погіршився так, що нікому з нас не смішно», — так почав свою доповідь Василь Шевчик — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Канівського природного заповідника.

Анна Куземко, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, говорить:

— Водно-болотні угіддя, як у нашій області, так і по всій Україні, перебувають у незадовільному стані, тому потребують уваги і науковців, і природоохоронців. Важливо проводити такі заходи і я дуже рада, що студенти мають змогу їх відвідувати та отримувати цінні знання.

Олександр Черевко, ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зазначає:

— Науковці університету традиційно беруть активну участь у вивченні та збереженні природи Черкаського краю. Так, у 2018 році екологи та біологи ННІ природничих наук за підтримки Черкаської обласної ради виконували проект щодо обстеження природно-заповідних об’єктів Черкаського та Чигиринського районів. Було розроблено цілий ряд рекомендацій щодо покращення їх функціонування та збереження тваринного і рослинного світу. Впевнений, що таку суспільно важливу роботу буде продовжено і надалі, адже збереження довкілля — питання, яке хвилює кожного».

Варто відзначити, що цей захід став традиційним щорічним майданчиком, де фахівці мали можливість обговорити проблеми збереження біологічного різноманіття в Черкаській області, скоординувати свої дії з іншими зацікавленими сторонами, окреслити плани й перспективи подальшої природоохоронної діяльності.

 

ННІ природничих наук,

студентка 1 курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій Дар`я Полякова

Фото: Владислава Громенко, студентка 4-Ж ННІ української філології та соціальних комунікацій